гъэутхъуэн

Тхыгъэр къыздрахар Википсалъалъэ

АДЫГЭБЗЭ (КЪЭБЭРДЕЙ-ШЭРДЖЭСЫБЗЭ)

ПСАЛЪЭ ЛЪЭПКЪЫГЪУЭ: ГЛАГОЛ ЛЪЭӀЭС

ЭТИМОЛОГИЕ

КЪЭПСЭЛЪЫКӀЭ

  • IPA [ʁɐwǝ'tχʷɐn]

ПСАЛЪЭ ЛЪАБЖЬЭ

  • гъэ- + [утхъу] + -э + -н

СПРЯЖЕНЭ[зэгъэзэхуэжын]

Глагол лъэӏэс "гъэутхъуэн"-ым и спряженэр

МЫХЬЭНЭ

  1. утхъуэн псалъэм и каузатив.
  2. Зыгуэрым зэгурымыӏуэныгъэ хэлъхьэн; ӏуэху гуэр зэӏыщӏэн, зэӏыгъэхьэн.

ЩАПХЪЭХЭР

ПСАЛЪЭ ЗЭПХАХЭР

  • Псыр гъэутхъуэн.
  • Тэрч уэлбанэм игъэутхъуащ.
  • ӏуэхур гъэутхъуэн.
  • Цӏыхум и зэхэщӏыкӏыр гъэутхъуэн.

НЭГЪУЭЩӀЫБЗЭКӀЭ ЗЭДЗЭКӀАХЭР

ИНДЖЫЛЫБЗЭ
  • гъэутхъуэн: 1. causative for утхъуэн: stir up, shake up; 2. bring discord, confusion between sb (a company, team, or group); upset, spoil (sth)
  • Псыр гъэутхъуэн: stir up or muddy water
  • Тэрч уэлбанэм игъэутхъуащ: the Terek was muddied by the prolonged rain.
  • ӏуэхур гъэутхъуэн: to spoil some affair
  • Цӏыхум и зэхэщӏыкӏыр гъэутхъуэн: muddle sb's consciousness.
УРЫСЫБЗЭ
  • гъэутхъуэн: 1. каузатив к утхъуэн: замутить, взболтать; 2. внести раздор, сумятицу, неразбериху между кем-л. (компанию, коллектив, общество); расстроить, испортить (дело)
  • Псыр гъэутхъуэн: замутить воду.
  • Тэрч уэлбанэм игъэутхъуащ: Терек замутил затяжной дождь
  • ӏуэхур гъэутхъуэн: расcтроить дело
  • Цӏыхум и зэхэщӏыкӏыр гъэутхъуэн: замутить сознание человека

БИБЛИОГРАФИЕ

Библиографием еплъын